витончений


витончений
nazik

Українсько-турецький словник. 2009.

Look at other dictionaries:

  • витончений — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до витончити. 2) прикм. Дуже гарний, з тонкими рисами, досконалої форми. 3) прикм. Який відзначається особливою вишуканістю. 4) прикм. Чудово розвинений, з гострим сприйманням. Витончений слух. || Який… …   Український тлумачний словник

  • витончений — [ви/тончеинией] м. (на) ному/ н ім, мн. н і …   Орфоепічний словник української мови

  • витончений — I (перев. про тіло та його частини приємний на вигляд завдяки гарно, чітко окресленим рисам, довершеній формі), досконалий, тендітний, ніжний, тонкий, делікатний; виточений, точений (із чітким обрисом) II ▶ див. вишуканий 1), вишуканий 2),… …   Словник синонімів української мови

  • витончений — 1 дієприкметник від: ви тончити витончений 2 прикметник вишуканий; особливо досконалий …   Орфографічний словник української мови

  • ґраційний — (витончений у позах, рухах), елеґантний, зграбний, вишуканий; стрункий (про стан) …   Словник синонімів української мови

  • вишуканий — 1) (про слова, фрази, стиль тощо який відзначається досконалістю), добірний, досконалий, довершений, витончений, обточений, рафінований, орнаментальний Пор. пишномовний 1) 2) (який відповідає високим вимогам), добірний, витончений, тонкий,… …   Словник синонімів української мови

  • дистингований — Дистингований: витончений [19;VI] витончений в поведінці [VII] добірний, шляхетний [26] …   Толковый украинский словарь

  • витонченість — ності, ж. Властивість за знач. витончений 2 4) …   Український тлумачний словник

  • витончено — Присл. до витончений 3), 4) …   Український тлумачний словник

  • граціозний — а, е. Повний грації, витончений у позах, рухах. || Який відзначається витонченістю форми. || Витончено красивий (про художній твір і т. ін.) …   Український тлумачний словник

  • делікатний — а, е. 1) Ввічливий, люб язний, завжди готовий виявити увагу, зробити послугу. || Витриманий, пристойний. 2) розм. Який має приємний вигляд; витончений, тендітний. 3) розм. Який потребує обережного і тактовного ставлення. 4) розм. Надто кволий,… …   Український тлумачний словник